Що треба пам'ятати, щоб уникнути тиску на бізнес

У відповідності до згаданої статті Кримінальний кодекс України, фіктивне підприємництво, це створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Що слід пам’ятати громадянам, для того щоб не давати пояснення про те, що давало б можливість нашим фіскальним органам засумніватись у доброчесності та порядності ведення бізнесу?

Почнемо з того, що згадана стаття кримінального кодексу, застосовується саме податковими органами для тиску на бізнес при доведенні з їхньої точки зору фіктивного підприємництва.

Таке доведення вини є актуальним у випадках, якщо у ланцюжку контрагентів виявляється підприємство, яке не веде господарської діяльності, не подає звітності, не сплачує податків, як ще їх називають податкові ями.

Через фіктивність підприємництва, угоди укладенні з такими підприємствами визнаються недійсними, а у випадку, коли суми операцій з ними перевищує межу двохсот неоподатковуваних мінімумів наступає кримінальна відповідальність та до бюджету повертаються суми коштів за угодами.

Дивно, але позиція податківців проста та однозначна, відповідальність за несплату податків, якщо так можна назвати операції із сумнівними підприємствами, несе підприємство, яке є справним платником та чесним і порядним підприємцем.

Саме у зв’язку з таким підходом, підприємства усі без винятку знаходяться у зоні підвищеного ризику втратити те, що по праву належать для них.

Чи можливо побороти ефект штучного залякування бізнесу в зв’язку з існуванням не коректної діям відповідальності? Відповідь однозначна та проста: так, однак шляхи для цього зовсім нелегкі.

Зокрема слід пам’ятати, що відповідальність за вчинення фіктивного підприємництва повинна бути доведеною слідчими органами, але і підприємства не повинні займати споглядальницьку позицію, зокрема, слід забезпечити для себе докази своєї ж невинуватості.

Парадоксально, але це факт.

У даному випадку слід доводити реальність операцій з підприємством, яке може бути визнано податковою ямою, зберігати переписку, знати особисті дані посадових осіб, складати та зберігати усі письмові документи, починаючи з контрактів та закінчуючи сертифікатами, якості, посвідками про відрядження, товарно-транспортними накладними, специфікаціями, тощо.

Однак, як правило відомості про фіктивність фірми контрагента з’являються вже тоді, коли підприємство знаходиться в зоні розслідування органами фіскальної служби, і як правило звинувачення підприємства здійснюється за статтею, яка передбачає відпоcвідальність за ухилення від сплати податків.

Попри таке, слід придати більше уваги для збирання доказів законності операцій та не лінуючись забезпечити їх вчасно звернувшись до пошуків.

Придбання підприємств, які не ведуть діяльності та які по суті є оболонками для майбутнього наповнення певними операціями ще є більш ризикованим, оскільки у даному випадку, підприємство очевидно купує його з ціллю мінімізації податкового навантаження.

І коли таких підприємств придбано декілька, коли вони усі знаходяться в зонах мінімального податкового режиму, питання будуть.

На теперішній час придбанні бізнесом підприємства, так само і як новостворенні для мінімізації перевіряються аналітиками органів фіскальної служби на предмет не лише пов'язанності засновників, а й на предмет ведення діяльності з визначеною юридичною особою.

Тому в даному випадку слід бути чітким та придавати значення установчим документам, призначенню на посади, оформленню договорів та знову ж таки правильності ведення податкового та бухгалтерського обліку.
Хто не має намірів ухилятись від сплати податків, має чітко знати про необхідність забезпечення повноти усіх доказів правомірності своїх діянь.